СПРАВА ЧЕСТІ: ІРПІНЬ ПОЧИНАЄ ВІДРОДЖУВАТИ БУДИНОК ПИСЬМЕННИКІВ

Ще зовсім недавно оспіваний у минулому і занедбаний в останні десятиліття Будинок творчості письменників «Ірпінь» не мав жодних перспектив. Відсутність у Спілки письменників коштів для його реконструкції вела до повної втрати унікального місця.  Але вчора сталася важлива подія: місто і майстри пера об’єдналися, щоб вдихнути нове життя у цю історичну місцевість і відродити славу Українського Парнасу.

Зруйновані паркани, похилені будиночки, осиротілі стежки – така сумна прозаїчна реальність легендарного Будинку творчості письменників «Ірпінь». Це місце уже давно не надихає. А колись саме тут Олесь Гончар надиктовував дружині знаменитий роман «Собор». Тут народилася славнозвісна «Рідна мати моя…» Андрія Малишка. Тут Майборода вперше наспівав свої «Білі каштани», а Натан Рибак писав «Переяславську раду». Остап Вишня, Максим Рильський, Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий – перелічити імена всіх класиків української літератури, що творили свого часу в «Ірпені» одним абзацом неможливо. Тому для нашого міста є справою честі не просто зберегти, а  відродити це особливе місце.

Територія будинку творчості, а це більше 10 га, хоч і перебуває у постійному користуванні Національної спілки письменників України, проте є комунальною власністю, належить ірпінській громаді. Рік тому ми звернулися до керівництва Спілки з пропозицією щодо впорядкування території та реконструкції будівель. Перемовини були довгими і складними. Працювала спільна комісія НСПУ та ІМР. Ситуацію вивчали юристи та інші фахівці. В результаті був напрацьований договір співпраці. Його винесли на погодження делегатам 8-го позачергового з’їзду Національної спілки письменників України, що пройшов символічно в Ірпені в останній день березня. Приємно, що абсолютною більшістю голосів делегати регіональних осередків Спілки його підтримали.

Наші умови прості. Ірпінь як ніхто зацікавлений у відновленні об’єкту з такою історичною цінністю. Це – імідж міста, його туристична привабливість, розвиток літературної творчості в регіоні. Для оновлення паркової частини Будинку письменників у міському бюджеті-2017 ми уже зарезервували 5 млн. грн. Попередній план реконструкції передбачає три зони. Перша – закрита територія для майстрів пера. Друга – міський парк оформлений в особливому мистецькому стилі. Третя – ділянка 2,8 га. Її Національна спілка письменників України передасть інвестору, який капітально відремонтує усі будівлі на території Будинку письменників.

Принципово важливий момент – жодної багатоповерхової житлової забудови чи розважальних центрів на цій території не буде! Це тверда і незмінна позиція Ірпінської міської ради. Інвестор зможе побудувати там лише об  єкти туристично-рекреаційного призначення.

Як тільки сесія Ірпіньради затвердить укладений договір, у Будинку письменників розпочнуться роботи. Вже через рік ми отримаємо абсолютно оновлений Український Парнас. Там будуть особливі місця для натхнення і творчості, зони для літературних вечорів і презентацій. Імена класиків, котрі тут творили, увіковічать меморіальні дошки та скульптури.

Та не лише оновлення Будинку творчості письменників має стати потужним поштовхом до початку нової епохи письменства в Приірпінні. З цією метою ми запланували цілий ряд заходів. Вже до кінця року поруч із Центральною міською бібліотекою відкриємо пам’ятник Письменнику. Неподалік плануємо облаштувати Літературну алею слави. Там закарбуємо імена тих майстрів пера, які запропонує Спілка письменників. Крім того, маємо ідею започаткувати щорічну літературну ірпінську премію розміром 500 тис. грн. Нехай це все стане предметом бажання письменників знов і знов приїжджати в Ірпінь і відроджувати його літературну славу.

Ірпінь зробив свою пропозицію і я радію з того, що письменники України її підтримали. Спільними зусиллями ми відродимо давні літературні традиції у нашому регіоні. Якщо у когось є пропозиції з приводу того як це можна зробити краще, доступніше і дешевше – запрошуємо до співпраці.

З матеріалів статті Liga.net

Ірпінський міський голова, голова політичної партії “Нові обличчя”.

Володимир Карплюк

 

Нікіта Руднік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *