ВЧИТИСЯ ДОРІВНЮЄ ТРУДИТИСЯ

Одне із головних питань нашого сьогодення для молоді – що робити далі? Спочатку в старших класах, потім під час студентського життя і дуже прикро, якщо після університету теж. Спробуємо розібратись, що заважає визначитись і чому ми не використовуємо всі можливості.          

Сьогодні молодь, яка перебуває на перетині двох етапів життя, можна умовно розділити на дві категорії: перші точно або хоча б приблизно знають чим хочуть займатися, другі не впевнені у своєму виборі взагалі або сподіваються завжди жити безтурботним життям. Проблема в тому, що лише дуже мала частина з них розуміє, що потрібно займатися саморозвитком і працювати. Більшість все ж таки прагне легкого життя, але просто – рідко буває добре.

Якщо зайти в будь-який столичний університет і послухати розмови студентів, можна сильно здивуватися: чи то від нашої системи освіти, чи то від несвідомості деяких молодих людей. Дуже дивно, що в епоху цифрових технологій, хтось взагалі не знає, а хтось чув та не користується освітніми платформами в Інтернеті. Вони існують для людей з різних професійних сфер, абсолютно різних, але функціонують в основному для невеликого прошарку людей.

Проте ніхто не заважає займатися самоосвітою. Навіть більшість університетських викладачів підтримує ініціативу до позапрограмної освіти. Особливо такими сучасними підходами відрізняються викладачі, які у свої лекції та семінари намагаються внести щось нове та трішки «відходити» від встановленої програми. Варто запитати й вам порадять, можна «загуглити» й знайти.

«Доводиться шукати багато джерел для додаткової інформації, посилання на яку дають в планах практичних завдань, але досить часто пошуком потрібно займатися власноруч і якщо ти не достатньо мотивований навчатися, то і закінчиш університет без знань», – розповіла Мирослава, студентка НПУ імені М.Драгоманова.

Несвоєчасне й недостатньо вдале реформування освіти впливає на рівень розвитку суспільства в цілому. Чим більше неосвічених громадян, тим більше соціальних проблем у державі. Проте важливим аспектом є те, що кожен може користуватись різними джерелами, щоб вивчати для себе щось цікаве та нове, розвиватися в своїй професійній галузі.

Потреба в самоосвіті – це не лише «мінус» університетської освіти, але це і «плюс» до самосвідомості. Якщо людина прагне бути освіченою – вона використовує для цього всі можливості, а на сьогоднішній день їх справді дуже багато. Студент може жалітися на навчальну програму, але нічого не робити самостійно, а може жалітися та шукати нові джерела корисної інформації. Бо хто шукає – той знайде.

Анастасія Халецька

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *