БЕСТСЕЛЄР

Цієї середи, 24 травня, Богдан Нагайло розкаже про українську душу співака Олександра Вертинського, якого ототожнюють з ворожою країною. До зустрічі о 7-й вечора у Будинку актора.

 

…До Рима залишалося 140 км. Перешкодою наїжачилася Лінія Ґустава.

Біля зруйнованого монастиря війська альянсу брали приступом гору Кассіні з січня 1944 року.

У трьох атаках полягли британські, французькі, новозеландські, канадійські, індійські, південноафриканські та ґурські солдати.

Нарешті у травневі дні 1944 року на узгір’ях Кассіно здійнявся червоно-білий стяг.

На правому фланзі Другий корпус польського війська під командуванням ґенерал-лейтенанта Владислава Андерса мав виконати завдання, яке не вдалося 4-й індійській дивізії в попередній битві: відрізати монастир від зовнішнього світу, обійти абатство, з’єднатися з иншими наступальним частинами і бльокувати війська ворога в монастирі.

У горах Кассіно польська піхота прорвала шлях на Рим і далі на північ.

Німецький полковник Гайльман з 4-го парашутного полку назвав цю битву мініятюрним Верденом. Героїзм вояк ґенерала Андерса в тих боях є предметом національної гордости польського народу.

Біля монастиря закладено польське кладовище; воно гарно видно з висоти відновленого монастиря.

До складу Другого корпусу польського війська під командуванням ґенерала броні Андерса входило близько 5 000 українців — волинян, поліщуків, холмщаків, галичан та инших — громадян колишньої Другої Польської Республіки. Більшість загиблих українців похована на монументальному польському кладовищі і на їхнє походження вказують українські прізвища, місце народження, православні хрести.

2009 року посольство України в Італії проводило пошукові роботи щодо встановлення кількости загиблих українців біля Монте-Кассіно. За словами другого секретаря посольства Ігоря Брусила, пошуковці «виявили 103 особи, які так чи инакше походять із земель, що належали Україні».

Після війни у Польщі владу захопили комуністи, антикомуністичне військо Андерса було інтерноване в Італії. Поруч, у Реміні, животіли роззброєні герої з української дивізії СС «Галичина», які вийшли з совітського оточення. Британський уряд надав польським громадянам притулок, і тут ґенерал Андерс переконав британський уряд, що й українські вояки «Галичини» теж мають право на притулок у Британії й не видаватися Совітському Союзу. Бо до WW2 вони були польськими громадянами, а не совітськими (за пактом Молотова-Ріббентропа).

Таким чином польський ґенерал Андерс урятував кілька сотень українців од полону червоної армії. І це після Волинської драми – обопільних етнічних чисток українського і польського населення, здійснених за участю польського шуцманшафту та совітських партизанів.

Досі білою плямою залишається роля в цій гуманістичній історії українки, капітана польського війська Ірини Яросевич, коханої ґенерала Андерса. Чи не під впливом співачки й артистки, яка стала його дружиною після війни, зробив це ґенерал? Про своє українське походження пані Ірина мовчала, бо стала Андерсовою, тобто символічною матінкою Вільної Польщі.

Білу пляму ретельно досліджує британський підданий, український журналіст та історик Богдан Нагайло.

Дмитро Понамарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *