«ШАХТАР» І ФОНЕСКА: ФІЛОСОФІЇ СПІВПАЛИ?

В Україні завершується сезон Ліги Парі-Матч з футболу. Незважаючи на те, що в чемпіонаті команди зіграють ще декілька турів, головний переможець турніру вже визначений. За 4 матча до кінця змагань титул чемпіона України з футболу здобув донецький «Шахтар». Окрім цього, «гірники» виграли Кубок України, в результаті оформивши золотий дубль у цьому сезоні. Паулу Фонсека, головний тренер футбольного клубу «Шахтар», керує командою на тренерському містку впродовж року.  На початку його тренерської діяльності було багато скепсису з приводу призначення цього фахівця на таку відповідальну посаду, адже багато хто вважав, що після того, як Мірча Луческу покинув донецький клуб, «Шахтар» впаде в безкубкову «депресію», створивши своєму принциповому супернику «Динамо» чудові умови для гегемонії в українському футболі. Проте чи дійсно варто було з такою насторогою ставитися до португальського тренера? Чи не занадто категорично поставилася футбольна громадськість до коуча? Дізнаймося!

Усім нам, футбольним вболівальникам, відома комерційна стратегія розвитку «Шахтаря»: футбол – це бізнес, а тому цей вид спорту повинен приносити прибутки навіть у скрутний для футболу час в Україні; будь-які кроки повинні бути зважені та детально обдумані; якщо є мета, вона повинна бути реалізована. За всім цим стоїть, звичайно, президент клубу Рінат Ахметов зі своєю правою рукою та генеральним директором Сергієм Палкіним. Тандем керівників діє за всіма вищезазначеними принципами, що у свою чергу робить «Шахтар» єдиним прибутковим футбольним клубом України. Віднайшовши баланс у фінансових процесах, після завершення контракту з Містером Луческу, Ахметов повинен був  відповідним чином відреагувати та віднайти «золоту середину» і в ігровому аспекті. Іншими словами –  знайти рівноцінну заміну Луческу. Після багатьох років фантастичного дуету «Ахметов-Луческу», під час яких «кроти» були непереможними в Україні, жахали та без перебільшення просто знищували європейські гранди на рідній арені в Донецьку, було дуже важливо взяти на посаду головного тренера людину, чия б ігрова філософія імпонувала й самому президентові клубу, аби не повалити ту ігрову структуру, яка вже існувала та приносила результат донецькому колективу. «Команда повинна весь час грати в гарний, видовищний, атакуючий футбол, незалежно від суперника», – слова Ріната Ахметова, що сповна пояснюють те, як повинна грати його команда. І ось прийшов Паулу Фонсека, вже колишній тренер португальської «Браги». Критика. Необґрунтована злість. Тони бруду. Все це оточувало нового тренера «Шахтаря». А сталося це через те, що людина програла свій перший матч у  Суперкубку України лише після двох місяців роботи. Не дуже розумно робити висновки лише після першої офіційної гри в сезоні, кажучи вже на початку про те, що португалець починає знищувати команду, чи не так? Що ж було далі?

    Зміна тактичної схеми, гра у два нападники, ротація центральних захисників, більший обсяг завдань для опорних півзахисників, зокрема Степаненка, – саме ті новації нового тренера, які призвели до шквалу емоцій і критики зі сторони футбольних експертів й аналітиків. Так, виліт з раннього, кваліфікаційного для донецького клубу раунду Ліги Чемпіонів є суттєвою причиною, аби бути невдоволеними. Але чи варто було говорити вже тоді про відставку?

Усі чомусь забувають, що футбол не можливий без людського фактору, і момент адаптації є важливим не лише для гравців, а й для тренерів також. У результаті, минуло трохи часу, зник людський фактор, «Шахтар» на чолі з Фонсекою заграв. Машина завелася! Візуально схема залишилися тією ж, що й при Містері, проте футбольні вболівальники точно помітили зміни в організації гри. Перш за все – в оборонній грі. «Шахтар» значно додав у цьому аспекті. Зараз оборонці точно знають, як діяти з м`ячем, і що робити за його відсутності. Найголовнішим же є характер, психологічна стійкість – ті складники, що не стосуються фізичної форми, але яких завжди не вистачало гравцям «Шахтаря» на футбольному полі. Паулу Фонсека ж почав із цього. «Слід повернути дух переможців у роздягальню», – зазначив португальський спеціаліст. Раніше навіть у свої найкращі часи, якщо «Шахтар» не міг зловити азарт або сюжет гри псував суперник, гравці досить часто вже не могли повірити у власні сили та за рахунок характеру, «на жилах», витягнути той чи інший матч. Наприклад, те ж «Динамо», незважаючи на гіршу гру, було здатним створити таку сенсацію. Фонсека чудово знав, що без такого компоненту, серйозний трофей виграти неможливо. Як наслідок, «Шахтар» став психологічно надзвичайно сильним і стійким колективом, який видав фантастичний матч проти львівських «Карпат »(3:2, 4 тур Української Прем’єр-Ліги), коли колектив Фонсеки зумів здійснити камбек у три м’ячі впродовж лише 45 хвилин, в якому, власне, і довів, що «Шахтар» має характер, силу, віру.

Безперечно, якщо захотіти, то певний негатив можна знайти у всьому, проте з точки зору об’єктивності це буде несправедливо стосовно «Шахтаря». Клуб здобув перше чемпіонство після дворічної паузи, протягом якої золоті медалі діставалися київському «Динамо», здійняв Кубок України над головою. Чи залишилося так багато «експертів» нині, які ще влітку відправляли Фонсеку додому, в Португалію? Зрілий, якісний футбол – те, що вдалося Фонсеці у своєму першому сезоні на посту головного тренера донецького клубу. Такого впевненого «Шахтаря» на внутрішній арені ми не бачили досить давно. І нехай «гірники» мали проблеми протягом єврокубкового шляху цього сезону, португальський спеціаліст головне завдання виконав – повернув золото клубу. «Я хочу покласти медалі Кубку України в чемпіонський трофей, «Ліга Європи» – наразі не головне», – висловив власні побажання Рінат Ахметов, президент клубу, ще на початку сезону. Паулу Фонсека їх виконав. Усе вдалося: і гра, і результат. Клуб повернув найпрестижніші футбольні нагороди України до себе.

Об’єднуючи всі ці фактори, можна абсолютно точно зазначити, що план Фонсеки був і залишається такий: не ламати те, що було, а лише добудувати, вдосконалити. Це спрацювало, і сьогодні донецький футбольний клуб «Шахтар» може похизуватися лише єдиною поразкою протягом усього сезону. Крім цього, статистика говорить сама за себе: клуб за кількістю забитих м’ячів входить до рейтингу найрезультативніших колективів Європи. Немає й за що зачепитись. І вже ніхто не скаже, що Фонсеці слід йти у відставку. А це лише початок!

Сподіваємося, що в наступному сезоні донеччани вдало представлять Україну на міжнародній арені, продемонструвавши видовищну гру в найпрестижнішому європейському турнірі серед клубів у Лізі Чемпіонів, у груповий етап якої потрапили напряму з першого чемпіонського місця. До речі, вперше український клуб буде брати учать у жеребкуванні з першої корзини разом з такими командами, як «Реал Мадрид», «Баварія», «Ювентус», «Барселона» тощо. Такі досягнення підвищують рейтинг українського футболу у світі. А зараз для «Шахтаря» найголовніше – зберегти лідерів і підсилитися якісними виконавцями на деяких позиціях, а це, безумовно, потрібно. Що ж подивимося, як воно буде!

Владислав Політ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *