НІМЕЦЬКІ ІНІЦІАВИТИ ДО УКРАЇНСЬКИХ ТЕХНАРІВ

ЯК СТУДЕНТИ З ВЛАСНОЇ ВОЛІ НАВЧАЮТЬСЯ ВЛІТКУ

як студенти з власної волі навчаються влітку

Автор:
Юлія Колісник

 

 

 

 

Цими днями на базі Спільного українсько-німецького факультету машинобудування  НТУ «КПІ» фінішували заняття Літньої школи німецької мови. Впродовж тижня одинадцять студентів з трьох міст України підвищували свій лінгвістично-технічний рівень знань і наостанок презентують напрацьовані проекти.

як студенти з власної волі навчаються влітку
Посередині Аня Ланге

На 26-му році незалежності наша держава має порівняно хиткі позиції у світі, однак є те, чим беззаперечно може пишатися, і це студенти. Успішна українська молодь приваблює, так би мовити,  «розумових інвесторів» з-за кордону, які щороку впроваджують на теренах України нові освітні ініціативи.

як студенти з власної волі навчаються влітку

Однією з таких місіонерок є Аня Ланге. Лектор Німецької служби академічних обмінів (DAAD), вона взялася за реалізацію міжукраїнського освітньо-соціального проекту для студентів технічних спеціальностей, які вивчають німецьку мову, і за підтримки декана Спільного українсько-німецького факультету машинобудування  НТУ «КПІ» Олега Левченка  створила вищезгадану Літню школу, яка цьогоріч була присвячена темі авіабудування.

як студенти з власної волі навчаються влітку
Посередині Аня Ланге

«Мені здається, українці, наприклад, з Києва погано знають, що відбувається в Одесі чи деінде. Тож метою цього задуму більше було все-таки перезнайомити студентів-колег з регіонів України, аніж навчити німецької, хоча це лежить в основі», – каже організаторка.

До участі запрошували всіх охочих – бажання виявили 11 студентів з Києва, Харкова та Одеси. Їхніми наставниками протягом тижня були двоє викладачів німецької мови з технічним нахилом, теж запрошені Анею Ланге  з провідних політехнічних університетів країни. Підсумкове заняття проводить Олена Кощій, представниця Одеського національного політехнічного університету. Ділиться враженнями:

як студенти з власної волі навчаються влітку
Олена Кощій

«Хоч авіабудування не моя сфера, але мені це приносить задоволення, бо студенти дуже здібні й  активні. Ми з колегою  не ставили за мету зробити якесь наукове відкриття, радше прагнули навчити їх правильно вживати німецьку мову в технічній сфері. Я із задоволенням надалі братиму участь у таких проектах, бо це водночас і зацікавлює, і професійному зростанню сприяє».

На початку заняття, щоб трохи розворушити мозок,  студенти говорили (німецькою, звісно) про історію галузі у вітчизняному масштабі, зокрема про таких лідерів авіабудування, як Ігор Сікорський. Намагалися також прогнозувати  майбутнє. І якщо об’єднати слова молодих науковців у єдине твердження, то виходить не надто втішний для України прогноз: потенціал є, але перспектив мало.  Цікавим було відеозавдання про так звані “бортові” міфи.  Виявляється використання мобільних телефонів  під час польоту не становить ніякої загрози. Це в минулому вони могли збити бортову електроніку, сьогодні ж –  просто захід безпеки. А те, приміром, що більшість пасажирів замовляє томатний сік, а кожна десята людина в літаку займається сексом –  чистісінька статистична правда, запевняють працівники авіаліній.

Попри заклопотаність усілякими завданнями студенти охоче висловлювали думку стосовно проекту, в якому брали участь.

як студенти з власної волі навчаються влітку
Катерина Кір’янова

Катерина Кір’янова, студентка 4 курсу НТУ «КПІ», каже: «Як я думаю, мета цієї школи – поповнити знання студентів технічною лексикою і ознайомити з новими аспектами галузі, бо наскільки я знаю, з усіх нас саме з авіабудуванням не пов’язаний ніхто. Ця школа була задумана так, що перші кілька днів тривало ознайомлення, заняття з історії, далі – практичні завдання. Сьогодні маємо презентувати проектні роботи».

Дивовижно, але  ще не у всьому обізнані студенти змогли достатньо повно розкрити стан авіабудування в Україні та світі всього через три теми: літаки майбутнього, надзвукові літаки, створення літаків з полегшених конструкцій  та способи затоптування подібних технологій  в авіабудуванні.

як студенти з власної волі навчаються влітку
Дмитро Ніконенко

Дмитро Ніконенко, студент Одеського національного політехнічного університету (ОНПУ), першим озивається на моє журналістське прохання і завзято розповідає:

-Сьогодні з групою представляємо літаки, які можуть перевершувати  швидкість звуку. Надзвуковий літак долає  400м/с, бувають і потужні гіганти зі швидкістю 20тис км/год.

Чи є такі в Україні?

-Зараз немає, але я переконаний, що наші студенти в перспективі можуть щось подібне зробити і модернізувати. Ідей повно, але необхідне велике фінансування. Коли у нас були проблеми з атомними станціями та зі струмом, Ілон Маск зі США, який виробляє Tesla, говорив, що може допомогти Україні. А наш прем’єр навіть писав йому повідомлення з проханням збудувати в Україні гігафабрику, яка перероблятиме сонячну енергію і забезпечуватиме нею регіони. Так і в літакобудуванні міг би підсобити.

Чому в цій галузі важлива співпраця з Німеччиною?

-Тому що Німеччина є лідером у машинобудуванні (BMW, Audi, Mercedes – все звідти). Вони починали у ХХст, і саме з літаків.

як студенти з власної волі навчаються влітку
Дмитро Морозов

Другим презентує роботу  теж студент ОНПУ, який вивчає електромеханіку й техніку, Дмитро Морозов:

-У моєму проекті йдеться про легкі матеріали, які використовують  у літакобудуванні для зменшення маси та підвищення потужності. Потрібно винаходити нові сплави, щоб літаки були ще легшими і могли швидше пересуватися.

Легкі літаки, гм… Чи реально таке взагалі?  –   запитую.

-Реально – лежить он там на столі, – каже інший студент і вказує на паперовий літачок. Аудиторія вибухає доброзичливим сміхом. Трохи гумору не завадить навіть у літакобудувані.  А Дмитро за хвильку відповідає вже серйозно:

– Німеччина незаперечний лідер з електроенергетики, тож їй і таке під силу.

Роман Жук , студент НТУ «КПІ», переймає естафету:

–  Наша тема – літаки з електроприводом. Зараз вони не надто популярні, бо технології ще розвиваються, але це літаки майбутнього.

Наскільки реальний проект для України?

-Нереальний, якщо чесно. Ну, перспективи є , але потрібна хоч якась фінансова база. Один такий літак коштує 200тис доларів.  В Україні це не розвивається ніяк, і галузь не фінансується взагалі.

Що скажеш про цей мовно-технічний тиждень у проекті?

– Школа дала хороший словниковий запас у технічній галузі, позаяк в інституті нам подають лише літературний аспект. Наступного року знову взяв би участь у цьому проекті, бо тут можна розвинути мовні здібності, та й завжди цікаво дізнатися щось нове, – резюмує Роман.

Тим часом Андрій Євтушенко, студент Харківського автодорожнього університету, додає кілька позитивних слів про школу: «Я мав велике бажання, приїхав  і недарма. Підвищив свій рівень знань як з німецької мови, так і в технічній сфері».

як студенти з власної волі навчаються влітку

Ініціатива Ані Ланге виправдала себе результатом, і в цьому я переконалася, коли спостерігала, з яким непідробним інтересом і щирим старанням студенти працювали на занятті. На жаль, на останньому цьогоріч, але успіх Літньої школи німецької мови неодмінно привабить нові  молоді наукові обличчя. І поки по всій Україні студенти технічних вишів і знавці німецької набираються знань, організатори проекту вже готують для них програму корисного досвіду на майбутнє літо…

Нікіта Руднік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *