ЗАУВАГИ ДО «МОВНОГО» ДИПЛОМАТИЧНОГО ШКАНДАЛЮ

СІМ ПУНКТІВ ЗАДЛЯ ОЛЮДНЕННЯ СЬОМОЇ СТАТТІ

СІМ ПУНКТІВ ЗАДЛЯ ОЛЮДНЕННЯ СЬОМОЇ СТАТТІ
Круглий стіл у Верховній Раді щодо сьомої статті Закону про освіту. Світлина Олени ЄВТЄЄВОЇ.

Андрій НІЦОЙ,
директор Інституту національної демократії
імені Вячеслава Чорновола

Набуває обертів скандал навколо сьомої статті «Мова освіти» щойноухваленого Закону про освіту. «Свобода» голосувала проти. Угорщина та Румунія верещать. Проросійський президент Молдови закликає «київську владу» відмовитись од Закону про освіту в частині мови. Як бачимо, лише в Україні мовне питання вважається не суттєвим або таким, що «розколює» суспільство. Сусідні країни єдиним фронтом готові ледь не санкції вводити, захищаючи мовні права своїх громадян, які паралельно мають пашпорт громадян України, проживають на українській території і вважаються у нас нацменшинами. Тобто вони готові заради мови на все.

А що у нас, в Україні? Поки Саакашвілі рекламував, а згодом проривав державний кордон за підтримки нардепів, журналістів, стрімерів та инших, у Києві 8 вересня пройшов круглий стіл юристів, філологів, освітян та блоґерів. У підсумку обговорення статті 7 ухвалено запропонувати президенту Порошенку скористатися правом вето щодо Закону про освіту. Рекомендовано скерувати Закон до парламенту для приведення у відповідність з Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 1-6/99 № 10-рп/99).

Русифікатори дітей і студентів одразу здійняли кіпіш, мовляв українські «екстремісти» грають на руку угоро-румунським шовіністам. Трохи охолодив їхній запал Петро Олещук, який повідомив, що «цими днями через закриття однієї угорської школи в Румунії Будапешт заявив про блокування вступу Румунії до Орґанізації економічної співпраці і розвитку, а також про те, що протидіятиме Бухаресту в усіх инших міжнародних установах». Тобто ми не поодинокі в цьому суворому европейському світі. Через мову там сваряться майже всі з усіма. До того ж – не лише країни між собою, а й усередині країн – ріжні групи та території.

Дуже вірно зауважив Богдан Яременко, «міністр» Майдану закордонних справ, що всі спірні питання щодо нібито зневажених Україною прав нацменшин їхні країни можуть вирішувати в межах Ради Европи. Саме там може вестися спокійна розмова про відповідність законів України Хартії, Рамковій конвенції та Гаазьким рекомендаціям. Саме там Україна може спитати, скільки шкіл з українською мовою навчання в Угорщині, Румунії та Польщі? Саме інституції Ради Европи можуть порівняти жорстке «націоналістичне» законодавство цих країн з лібералістичним та по суті антиукраїнським українським законодавством, яке захищає в першу чергу не українців, а нацменшини та ще й ті, які мають поруч власні держави.

Та хоч там що, мовні активісти, що звернулися до президента по вето, дуже й дуже йому допомогли. Замість щось пояснювати знахабнілим сусідам Петро Олексійович суворо пошпетить їх, мовляв, ви що, не бачите, що я захищаю ваші національні інтереси як можу. Бо якщо я не підпишу цей антиконституційний варіянт Закону про освіту, то ці от патріоти навернуть Україні й вам инший – суто український. Або взагалі примусять діяти асиметрично й ухвалити такий закон про мову освіти, який, наприклад, набув сили 1 вересня 2017 року в Польщі. Там мову нацменшин можна надибати лише завдяки дрібногляду, і те не скрізь.

Тож хтось з адміністрації президента має виставлятися мовним патріотам. Хоча, якби спитали мене, то я порадив би Петру Олексійовичу «вдарити» мовним піяром по Саакашвілі. А саме:

  1. Заветувати закон;
  2. Дати вказівку своїй фракції та фракції НФ виписати статтю 7 так, як у Рішенні Конституційного Суду;
  3. Оголосити Подоляк і «Самопоміч» аґентами Кремля і русифікаторами українців;
  4. Розібратися з чужоземною аґентурою, в тому числі угорською, польською та румунською;
  5. Зустрітися з нацменшинами, наобіцяти жити по-новому і дати їм жменю грошей на святкування тижня їхньої мови;
  6. Після цього провести на Співочому полі шикардозний фестиваль народної пісні всіх нацменшин і корінних народів;
  7. Після деяких инших внутрішньопарляментських заходів можна сміливо виносити в зал оновлений Закон про освіту, і буде вам, пане президенте, щастя – 300 голосів у Верховній Раді, повага до вашої сильної позиції від сусідніх країн і, головно, всі забудуть про Саакашвілі. Всі, крім СБУ та ГПУ.

 

Дмитро Понамарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *