або Як украсти чужу нерухомість і не боятися покарання

РУКА РУКУ МИЄ

На розгляді у Великій Палаті новоствореного Верховного Суду України (суддя-доповідач Лященко Наталія Павлівна) перебуває касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Паламарчука В. В.

Судовий розгляд призначено на десяту ранку 8 травня 2018 року.

 

20 лютого 2014 року назавжди ввійшло в історію України. У цей день було розстріляно «Небесну сотню» і завершилося кількамісячне протистояння влади в народу, яке отримало назву «Революція Гідності».

Доки Україна оплакувала своїх героїв, знайшлися инші. Ті, хто тихцем зазіхнув на чужу власність і саме у ті дні почав реалізовувати свій план…

 

Позаздрив би і Остап Бендер

 

Мова про таких осіб Валерія Журбу і його сина Олександра. Зокрема, молодший Журба тримав свої кошти на депозиті в ПАТ «Енергобанк». Тримав та й тримав. Але це, схоже, не зовсім влаштовувало батька, якому хотілося більше. І той, швидше за все, і затіяв таку комбінацію, якій позаздрив би навіть «великий комбінатор» Остап Бендер.

Валерій Журба, а може і його син прийняв у цьому активну участь, – домовився з керівництвом «Енергобанку» і вирішили «забезпечити» депозит сина нерухомістю. За вказівкою голови правління фінансової установи Вольської юристи банку підготували документи про передачу в іпотеку офісного приміщення по вулиці Воздвиженській, 56 та квартири по вулиці Ковпака, 17 у Києві. І якщо квартира знаходилася у власності банку, то офісне приміщення належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ройланс-Україна» (нова назва товариства «Ю. ЕФ. Кепітал Партнерс Україна». – Авт.) та із 2006 року знаходилося в іпотеці банку, бо придбане було за кредитні кошти. Себто потрібне було рішення власника приміщення.

Тоді Валерій Журба і його спільники організували виготовлення протоколу зборів учасників ТОВ, яким зобов’язано директора товариства Людмилу Курило укласти договір іпотеки № 2, щоб забезпечити виконання зобов’язань ПАТ «Енергобанк» перед Олександром Журбою, у якого був договір депозиту зі згаданою фінансовою установою, та, напевно, забули про законодавчу необхідність апостилювати такі юридичні документи за місцем його видачі, – у Республіці Кіпр…

 

Однак найогидніше і найцинічніше те, що у той час, коли герої «Небесної сотні» проливали свою кров у середмісті столиці, Олександр Журба розірвав відносини з «Енергобанком» і вивів кошти з фінансової установи… Всі. До копійочки. Ті кошти, які нібито мали бути забезпечені договором іпотеки № 2.

І все ж таки, наступного дня фіктивний договір іпотеки був укладений. Його підписали Валерій Журба, директор ТОВ Людмила Курило і представник фінансової установи, а посвідчила своїм підписом банківський нотаріус Л. Прокопенко.

Варто зауважити, що вона закрила очі на те, що офісні приміщення уже знаходяться в іпотеці і не можуть відчужуватися, на відсутність у директора ТОВ «Ройналс Україна» Людмили Курило повноважень на укладення договору іпотеки № 2 з Валерієм Журбою, оскільки навіть у фіктивному рішенні зборів Кіпрської компанії-власника мова йшла про його сина Олександра Журбу. Окрім того, не було і письмової згоди цього власника нерухомості на передачу її Валерію Журбі.

Дещо забігаючи наперед, зауважимо: у ході розслідування кримінального провадження № 12015100060008015 за клопотанням слідчого Печерський районний суд Києва від 01.03.2016 №757/5009/16-к ухвалив доручити Міністерству юстиції провести позапланову цільову перевірку дотримання нотаріусом Прокопенко Л. В. вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, пов’язаних із посвідченням протиправного договору іпотеки від 21.02.2014.

Перевірка, проведена Міністерством у 2016 році, підтвердила незаконність дій нотаріуса Л. Прокопенко, про що йдеться у довідці за результатами перевірки і у листі відомства № 15688/6332-0-32-16/13 від 05.05.2016.

 

А судді хто?..

 

Але ми не будемо зосереджуватися лише на постаті нотаріуса, а повернемося до подальшого перебігу подій, бо Валерій Журба, за всіма ознаками, добре розумів, що робить, і вирішив озброїтися ще й рішенням суду, аби надати оборудці законного вигляду.

Щоправда, у порушення правил підсудності справи він звернувся з позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області, аби набути право власності на вказаний нежилий будинок.

 

На підставі неправосудного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2015, прийнятого протягом семи діб від дати подачі позову, з порушенням виключної підсудності справи та без відома і присутності в судовому засіданні власника майна, право власності на вказаний нежилий будинок 20.07.2015 незаконно (також всупереч нотаріальним обтяженням) зареєстровано за Валерієм Журбою (Вищий Адміністративний суд України 2 червня 2016 року визнав незаконність цієї реєстрації права власності). Та нічого страшного, черговий нотаріус для Журби із задоволенням скасував на виконання рішення суду запис у реєстрі та знову зареєстрував приміщення за ним, вже з новим реєстраційним номером… Ніби-то і рішення адмінсуду виконано і Журба не постраждав…

Варто зазначити, що згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2015 Валерій Журба отримав право звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме на наступне майно:

  • нежилий будинок, розташований за адресою: м.Київ, вул. Воздвиженська, 56, вартістю 65 766 469,00 грн;
  • квартиру № 163 буд. 17 вул. Ковпака м. Києва загальною площею 692,60 м кв., вартістю 20 174 599,00 грн.

Але найцікавіше инше.

Документи щодо житлових будинків, що нібито знаходяться у селі Петрушки Києво-Святошинського району і які стали єдиною підставою для визначення підсудності розгляду позову Валерія Журби Києво-Святошинським районним судом, в матеріалах справи взагалі відсутні та й вимог щодо визнання права власності на ці будинки позивач так і не висунув.

Отже у такий спосіб було запроваджено неправосудну практику вирішення даної категорії спорів, оскільки місцевим судом за фактичним змістом і правовими наслідками узаконено злочинну, рейдерську схему протиправних дій, спрямовану на свавільне позбавлення права власності на об’єкти нерухомості.

Оскарження потерпілим рішення районного суду було заблоковано Апеляційним судом Київської області та ВССУ з надуманого мотиву щодо  пропуску строку на апеляційне оскарження. Отже суддями не надано потерпілому навіть можливості повернути викрадене майно та позбавлено конституційного права на судовий захист. Це при тому, що ПАТ “Укрпошта” та власник майна письмово повідомляли суди про відсутність направлених поштових повідомлень про вручення повісток та судових рішень у справі.

Зазначене свідчить про умисні злочинні дії щодо штучного створення умов для незаконного, безперешкодного заволодіння Валерієм Журбою за допомогою суддів і неправосудних судових рішень нежилим будинком, який розташований за адресою: Київ, вул. Воздвиженська, 56.

Звернемо увагу і на те, що менше ніж через місяць, а саме 12 лютого 2015 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїм рішенням з 13 лютого ввів тимчасову адміністрацію в ПАТ «Енергобанк». Чи не цим пояснюється прагнення Валерія Журби будь-яким чином легалізувати незаконну оборудку і заволодіти чужою нерухомістю?

І 14 липня 2015 Валерій Журба зареєстрував право власності на будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 56.

Таким чином, своїми умисними діями, які дозволили заволодіти чужим майном в особливо великому розмірі Валерій Журба вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, констатували у слідчому відділі Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві.

У подальшому група озброєних людей в масках під орудою Валерія Журби фізично захопила будівлю по вул. Воздвиженська, 56 та утримує її до цього часу із усіма бухгалтерськими документами, майном, транспортними засобами Товариства “Ю. ЕФ. Кепітал Партнерс України” тощо.

На неодноразові звернення з приводу вказаних порушень при проведенні слідства органи прокуратури належним чином не реагують, і не вживають відповідні заходи для притягнення винних до відповідальності.

Таким чином розслідування явного кримінального злочину із чітко встановленими особами, які його вчинили з розподілом ролей, фактично заблоковано прокуратурою міста Києва та Слідим управлінням ГУ НП м. Києва.

Крім того, у судових справах щодо повернення майна суддями постійно приймаються неправосудні судові рішення. Попри пряму відсутність ЗГОДИ власника на передачу його майна в іпотеку, судді уперто ігнорують вимоги Цивільного Кодексу України та нібито не помічають цього беззаперечного факту (усупереч судовій практиці, сформованій, у т.ч., постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України  №6-2063цс16від 09.11.2016).

Складається враження, що судді виконують замовлення Валерія Журби, аби не дати можливості повернути викрадене ним майно, що в свою чергу містить ознаки складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України.

Понад те, можливо за відома та за імовірною участю Валерія Журби та колишнього юриста товариства Кушніра А. М. в інтересах Журби В. Г. колективом його “однодумців” вчинено підробку договорів купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Ю. ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна» та за допомогою “чергового нотаріуса” (Бригіда Володимир Олександрович), який погодився закрити очі на злочинну схему змінили власників Товариства та його директорів на своїх. Після цього махінатори виготовили та подали до Апеляційного суду міста Києва заяву від імені справжніх власників ТОВ про відмову від апеляційної скарги у справі, де визнавався незаконним Договір іпотеки Журби, на рішення Подільського районного суду (суддя Зарицька Юлія Леонтіївна), яким було незаконно відмовлено у визнанні злочинного договору іпотеки недійсним. А судді, бачивши такі потуги та махінації що робили посібники Журби задля перешкоджання поверненню майна законному власнику, все ж таки, імовірно не безкоштовно, відмовили ТОВ «Ю. ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна» у відновленні справедливості та поверненні викраденого майна.

Завдяки вчасно вжитим заходам Міністерства юстиції України скасовано згадану незаконну перереєстрацію корпоративних прав та поновлено права справжніх учасників ТОВ «Ю. ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна». Окрім того, нотаріуса тимчасово було позбавлено права на здійснення нотаріальної діяльності.

На жаль, усі викладені факти злочинної діяльності групи рейдерів, яку очолює колишній депутат Києво-Святошинської районної ради Київської області Валерій Журба до цього часу не розслідуються правоохоронними органами міста Києва.

 

Замість післямови

 

А тепер трохи про инше. За скаргою ТОВ «Ю. ЕФ. Кепітал Партнерс Україна» у грудні 2017 року Вищою Радою Правосуддя відкрито дисциплінарне провадження щодо судді Києво-Святошинського суду Київської області Нікушина В. В. та ще п’яти суддів, які здійснювали “правосуддя” у судовій справі про заволодіння Валерієм Журбою будівлі Товариства.

При цьому, без сумніву найдосвідченіший та найчесніший член першої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя, до того ж колишній суддя Віктор Валентинович Шапран, не покинув свого колегу В. В. Нікушина у скрутну для останнього годину, підготував та подав до на розгляд вказаної Дисциплінарної палати висновок “Про відмову у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді Нікушина В. В.” у зв’язку із нібито відсутністю в його діях ознак порушення присяги судді тощо…

Чи то, шановний Вікторе Валентиновичу, не побачив в матеріалах справи порушення суддею Нікушиним правил виключної підсудності справи иншому суду (Подільському та Голосіївському), чи то не помітив факту відбирання майна у ТОВ «Ю. ЕФ. Кепітал Партнерс Україна» без участі його власників у справі лише за одне судове засідання, чи то не звернув увагу на ідентичність текстів позову Журби та рішення Нікушина, важко сказати. А перелік умисних порушень можемо продовжувати досить довго…

Гарно В. В. Шапран постарався, проте решта членів першої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя, зокрема О. В. Маловацький, М. Б. Гусак, В. К. Комков, В. А. Нежура, не погодилися із Шапраном та прийняли 13.09.2017 сміливе та вольове рішення ”Про відкриття дисциплінарного провадження щодо судді Нікушина”…

Невже, нарешті, у країні діє нова не корумпована Вища Рада Правосуддя де працюють чесні, сумлінні люди??? Тільки товариство побачило світло наприкінці тунелю, як знову почалися дива-дивні…. Більше семи місяців у справі рішення не ухвалюється, самі засідання, які стосуються судді В. В. Нікушина, у прямому ефірі не транслюються, на відміну від инших справ, які розглядає Вища Рада Правосуддя, з інтернету зникають записи саме цих засідань, без можливості їх відновлення тощо… Як ви гадаєте, шановне панство – збіг?

Висловимо власну точку зору. Можливо, проблема в тому, що Віктору Валентиновичу Шапрану пощастило стати секретарем першої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя, тобто тепер він керує процесом притягнення Нікушина до відповідальності – збіг?

Маємо підозри, що результат дисциплінарного провадження стосовно судді В. В. Нікушина буде такий, як і пропонував Шапран одразу, мовляв “казав вам так зробити, менше б клопоту із цим «Ю. ЕФ. Кепітал Партнерс» було б, і людям порядним допомогли»… А от чи погодиться із ним НАБУ?..

 

*   *   *

 

Наразі у Товариства та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з’явилася законна можливість остаточно повернути викрадене Журбою нерухоме майно.

 

Дмитро Понамарчук

 

Від редакції: Редакція стежитиме за розвитком ситуації та поінформує суспільство про результати боротьби з проявами рейдерства у країні.

Судовий розгляд призначено на десяту ранку 8 травня 2018 року.

Дмитро Понамарчук

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of