МАЄМО ТУ, ЯКУ МАЄМО

Портрет Лани Зеркаль від Богдана Яременка

Для того, щоби скласти уявлення про міністра, достатньо знати, хто у нього заступник (-ця).
Один із найкращих сучасних дипльоматів “накидав” портрет заступниці міністра закордонних справ, на перший погляд, гожої жіночки. Вийшла кольоритна картина для історії в портретах!

Богдан Яременко :

«Довго намагався сформувати своє ставлення до заступниці міністра закордонних справ Лани Зеркаль.

Нарешті вийшло.

Допоміг камінґ-аут посадовиці з заявою, що криза в Азовсьому морі –  це штучне інформаційне загострення. І кризи як такої немає, бо росіян в морі більше, ніж нас, тому право зупиняти кораблі вони мають, а у Лани Зеркаль немає скарг від судновласників на дії росіян.

Те, що за кілька днів до цієї події  головний дипломат України, заявив, що буде “давати по зубам” комусь в Азовсьому морі за щось, а  пані Зеркаль не лише не збирається цього робити, але навіть не розуміє кому і за що “давати по зубам” в цьому морі – це, як то кажуть, цінності сімейки Адамсів. Нехай самі розбираються, хто у них кращий і розумніший. У мене є печальна здогадка з цього приводу, але зараз не про це.

Загалом, те, що у Лани Зеркаль своєрідний погляд на питання нацбезпеки, – це мене не здивувало. Просто нещодавно мені переповіли текст листа за її підписом у відповідь на депутатський запит УКРОПу щодо ситуації в Азовському морі.

Чому зміст листа мені переповіли, а не ознайомили чи дали почитати? Тому що з метою прикрити свою повну некомпетентність і уникнути оприлюднення цілком антидержавних підходів, викладених у листі, заступниця міністра присвоїла писанині за своїм підписом гриф “для службового користування”. Геніальний винахід юристки.

Під грифом “для службового користування”, на думку юристки-дипломатки, має бути переданою народним депутатом інформація про фінансування з державного бюджету видатків на оборону і безпеку. Загальні цифри. Які відомі всій країні й усьому світу. І абсолютно точно відомі народним депутатам, які за них голосували.

Але звичайно причина присвоєння грифу – це уникнути оприлюднення інформації про те. що МЗС проти розірвання дипломатичних відносин з РФ, проти розірвання договорів з РФ, що врегульовуються статус Азовського моря і тд, і тп. Ніби відсутність дій МЗС України в цих питаннях є недостатньою для того, щоб зробити висновок про позицію української дипломатії в цих питаннях.

Але Лана Зеркаль думає, що вона заховалась. Ворог, а заодно і громадська думка України (хоча в її сприйнятті, можливо, це те саме) введені в оману.

Проте якщо Лана Зеркаль так добре замаскувалась, то чому вона дивується, що у неї немає скарг судновласників на дії росіян в Азовсьому морі. Навіщо скаржитись тому, хто нічого не робить і вважає, що проблеми немає?

Який толк і смисл скаржитися, писати чи звертатися до вітчизняного МЗС?

Який сенс МЗС чекати скарги від судновласників, якщо збитки несуть портовики і власники вантажів?

Та й назагал цікава логіка: загроза чи проблема існує лише тоді, коли задокументована у вигляді скарг. Це сильний підхід для начальниці ЖЕКу. Але, як пані Лана Зеркаль має знати, що якщо вона завагітніє, то буде народжувати незалежно від того, чи видадуть їй довідку про вагітність, чи ні.

У те саме місце варто відправити й аргумент про те, що Росія має більше військових можливостей в Азовському морі. Той факт, що Росія має більше грошей взагалі, і в тому числі на міжнародних адвокатів, чомусь не зупиняє Лану Зеркаль від роботи над позовами України проти Росії.

Ну, нехай не вміють користуватися логікою високопосадовиці, але юристка мала би знати, що зафіксоване в договорах з Україною право російських спецслужб зупиняти в будь-якій точці акваторії Азовського моря судна для перевірки, не може використовуватися для перешкоджання реалізації зафіксованого в цих же договорах принципу свободи мореплавства або для організації блокади українських портів.

І не право росіян зупиняти і перевіряти в Азовському морі торговельні судна, що прямують до українських портів або виходять з них, мала би публічно захищати юристка, дипломатка і заступниця міністра.

Але поки що маємо те, що маємо. Чи, точніше, маємо ту, яку маємо».

Дмитро Понамарчук

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of