ХТО БУВ З РЕЧОВИНИ, ЩО НЕ ГНИЄ 

Розмова Чорновола з Плющем

Світлина Олександра Клименка. 24 серпня 1991 року.

Всі голови Верховної Ради Незалежної України – люде гнилі, писав я напередодні. Але не всі… Дехто був з речовини, що не трухлявіла.

Найкращі з нас пам’ятають, що 3 квітня 1990 року головою Київської обласної ради був обраний Іван Степанович Плющ. На тих виборах закон дозволяв обиратися до рад двох ріжних рівнів. 6 червня того ж року його обрали першим заступником голови Верховної Ради. 9 липня Іван Плющ став в. о. голови Верховної Ради – після втечі Івашка до Москви. 24 липня 1990 року Іван Плющ склав із себе повноваження голови Київської облради, провівши перед цим (16 липня) Деклярацію про державний суверенітет України.

Звісно, Іван Плющ був комуністом. Дванадцятого квітня 1990 року головою Львівської облради був обраний перший антикомуніст – Вячеслав Чорновіл (так само народний депутат України).

Напередодні я обіцяв розказати цікаву розмову Вячеслава Чорновола з Іваном Плющем.

«…Дуже показовий приклад Iвана Плюща… У мене з ним була дуже цікава розмова у 90-му році. Коли ми голосували Деклярацію про державний суверенітет. Пригадую таку сцену – тоді, як ви знаєте, Iвашко щез, i Плющ виконував обов’язки голови. І це може добре було, бо Плющ десь інтуїцією, нутром відчув, що держава – це потрібно, i що державність – це перспективно, i що иншого виходу немає.
Я пригадую, ми ж його трошки недолюблювали, казали: “А… номенклятурщик”, іще ота його макаронічна мова…
Раптом, коли тільки почалось обговорення Деклярації про державний суверенітет, зустрічає мене Плющ у коридорі й каже: “Вячеславе Максимовичу, зайдіть до мене!” Заходжу. Він просить дівчинку принести кави, чогось раптом думаю, чого, звідки така любов? “Я от хотів порадиться”, i починає якусь другорядну розмову. А потім я її обриваю – ту другорядну… i кажу: “Ви знаєте, мені здається, єдине, у що наш народ іще може повірити, це у повну державну Незалежність”.
“Хай буде…”.
Кажу: “Iване Степановичу, золота ви людина. Я вас зараз обняти… можу”».
(Телезапис спогадів Вячеслава Чорновола відбувся 10 березня 1996 року. Розмову вела Марта Коломаєць-Яневська).


Дехто з полум’яних фейзбуковців верещить: досить копирсатись у минулому, згадувати історію; мов, Україна ниньки у вогні. Я ж відповідаю: минувшина творить майбутнє. Инколи творить вічність. Обабіч центральної алеї Байкового мирно собі спочивають обидвоє знані голови обласних рад… А навколо вічно стоїть самостійна Україна, яку обидва будували.

Дмитро Понамарчук.

Дмитро Понамарчук

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of