ШЕВЧЕНКО У СТУСА

Деталі проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу імени Тараса Шевченка

Докторка філологічних наук, професорка, завідувачка катедри теорії та історії української і світової літератури Віра Просалова виголошує ступне слово перед початком конкурсу.

Тарас Шевченко – визнаний усим світом символ України, адже його творчість створила та об’єднала українську націю.

9 жовтня 2018 року Шевченко об’єднав студентів ріжних курсів та спеціальностей Донецького національного університету імени Василя Стуса з нагоди проведення ІІ етапу ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імени Тараса Шевченка.

Відкривав конкурс ансамбль «Оберіг» з авторською піснею Христини Панасюк «Нас не зламає холодна байдужість». Одна з його учасниць, активна громадська діячка Ніна Бегас підбадьорила присутніх словами Кобзаря: «І на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син і буде мати і будуть люди на землі…»

Завдання для учасників філологічного й нефілологічного напрямів ріжнилися: для студентів українського відділення вони були спрямовані на ерудицію та обізнаність із творчістю Тараса Шевченка та його послідовників, для решти конкурсантів – на загальновідомі факти про письменника.

Голова журі конкурсу, докторка філологічних наук, професорка, завідувачка катедри теорії та історії української і світової літератури Віра Андріївна Просалова відповіла на пов’язані з щорічним конкурсом запитання.

– З якою метою проводиться Міжнародний мовно-літературний творчий конкурс імени Тараса Шевченка?

– Ми організовуємо цей конкурс з метою виявлення творчих особистостей, піднесення престижу української мови, національних цінностей, прищеплення поваги до світочів української культури, насамперед генія Тараса Шевченка.

– Що надихає Вас щороку проводити його?

– Я бачу результати своєї праці. Щороку з-поміж виконаних творчих завдань привертають увагу неординарні шляхи реалізації задуму, креативні знахідки конкурсантів, які запам’ятовуються несподіваними поворотами думки, оригінальними образами, вдалою формою викладу. Цього року, наприклад, студентка 4-го курсу біологічного факультету Ганна Степова виклала свої міркування у формі вірша:

Але знайте, що б там не було,

Україну треба боронити.

Козакам й козачкам на добро!

Рід наш славний не скорити!

Запам’ятовуються й инші роботи, проте нерідко даються взнаки мовні недоліки, стилістичні невправности.

-– Чи часто студенти ДонНУ імени Василя Стуса посідають призові місця у фінальному етапі конкурсу і як вони винагороджуються?

– Результати конкурсу важко передбачити, адже чимало залежить од складу конкурсантів, їхнього рівня підготовки, бажання перемогти. Приємною несподіванкою для мене ще у 2015 році стали підсумки обласного етапу конкурсу, коли наші студенти вперше змагалися з представниками вінницьких вишів і вибороли право взяти участь у фіналі. Це підтверджувало, що, незважаючи на труднощі нашого становища у Вінниці, ми все ж таки маємо талановитих, творчих студентів.

Найбільше мені запам’яталися блискучі перемоги в Міжнародних мовно-літературних конкурсах імени Тараса Шевченка студентів філологічного факультету Євгенії Гасай, яка 2016 року виборола перше місце, та Ольги Григоренко, яка 2017 року здобула перемогу на обласному, а потім і на завершальному етапі. Переможці були відзначені дипломами І ступеня Міністерства освіти і науки, удостоєні стипендії Президента України, що надається на весь наступний навчальний рік.

– Студенти яких факультетів найактивніше беруть участь у конкурсі?

– За умовами конкурсу всі факультети університету можуть узяти участь у відбірному турі, що проводиться у жовтні за двома напрямами: гуманітарним і негуманітарним. На обласному етапі ІХ Міжнародного мовно-літературного творчого конкурсу імени Тараса Шевченка беруть участь троє студентів-філологів і двоє студентів з инших факультетів. Цього року честь університету в негуманітарному напрямі відстоюватимуть студентки Дар’я Драч (юридичний факультет) та Ганна Степова (біологічний факультет).

Члени журі конкурсу оцінюють роботи учасників лише в зашифрованому форматі. Роботи розшифровуються після визначення кількости балів, набраних кожним учасником. Таким чином забезпечується об’єктивність оцінювання робіт конкурсантів, що важливо, коли доводиться з-поміж близьких за кількістю балів робіт обирати одну.

– Який ваш внесок у створення завдань університетського етапу конкурсу?

– Завдання для цього етапу конкурсу складають члени журі, а затверджує голова оргкомітету. Мені завжди хотілося, щоб завдання були цікавими, творчими, змушували конкурсантів думати, уявляти, відкривати… Тому щороку доводиться складати нові, намагаючись уникнути повторів, адже окремі студенти беруть участь у конкурсі кілька років поспіль. Значна частина завдань була розрахована на імпровізацію: скажімо, взяти інтерв’ю в Михайла Семенка, який напередодні сторічного ювілею Тараса Шевченка проголосив, що хоче спалити «Кобзар», а незабаром після цього видав свою збірку віршів, назвавши її так само. Чи, наприклад, скласти діялог з сестрами Лесею та Галею Тельнюк, які блискуче виконують пісні на слова Тараса Шевченка.

– Чи маєте ви ідеї для покращення проведення конкурсу? Які саме?

– Так, звичайно. Це насамперед стосується часових меж конкурсу, бо часу на підготовку переможців університетського етапу зовсім обмаль. Важливо було б проводити відбірні тури в межах факультетів, що полегшило б відбір конкурсантів для університетського етапу конкурсу. Доречними були б консультаційні заходи. Не зайвими були б і зустрічі з фіналістами останнього етапу конкурсу, які могли б поділитися досвідом, стратегією свого успіху.

Зауважимо, що з-поміж філологів, студентів спеціальности «Українська мова і література» до обласного етапу конкурсу дійшли Григоренко Ольга, Гамоліна Уляна, Черноус Єлизавета. Бажаємо команді нашого університету творчої наснаги, креативних ідей, упевненої перемоги.

Нехай не згасає у часі і просторі славна традиція Донецького національного університету імени Василя Стуса – духовне сходження на Тарасову гору…

Статтю підготували студенти 4-го курсу філологічного факультету ДонНУ імени Василя Стуса: Інна Гавриш (світлини),  Уляна Гамоліна (інтерв’юер),  Наталія Дудник, Зінаїда Бурлака (коректорки), Інна Шевченко (редакторка).

Ансамбль “Оберіг”, заступниця декана філологічного факультету з виховної роботи Ніна Урсані та учасниці конкурсу.

Докторка філологічних наук, професорка, завідувачка катедри теорії та історії української і світової літератури Віра Просалова та канидатка філологічних наук, доцентка, заступниця декана з виховної роботи Ніна Урсані.

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of