ТИЖДЕНЬ МИХАЙЛА БОЙЧИШИНА

День другий

П’ятнадцятого січня 2019 року спливають 25-ті роковини Михайла Бойчишина.

Першого дня Тижня пам’яти, 8 січня, я опублікував фотозгадку, що спричинила зливу відгуків.

Давайте за краще я поставлю відбиток обговорення, щоби бачили, про що мова.

Назву лише героїв цього обговорення:

Роман Ситник – поважний чоловік, ветеран Української республіканської партії – минулої соратниці Руху.

Валерій Гузей – ветеран Руху, колишній співробітник міністерства часів міністра Юрія Костенка.

Віктор Борківський – колишній міліціонер, нині сивоволосий адвокат.

Кожний має сам робити висновки, що заслуговують його баченню світу.

Чому досі не знайдений Михайло Бойчишин, чому не викриті викрадачі, чому тощо?

Бо такі поважні люде, як ці республіканець і юрист, верзуть з тямущим виглядом маячню. Яка ллє воду на млин органів, що наче розшукували Михайла Бойчишина, особливо перші роки після викрадення.

Ці «поважні» люде звинувачують Михайла Бойчишина у крадіжці грошей…
Навіщо тоді КҐБ, якщо дезінформують суспільство і компрометують жертву, власне, корисні ідійоти, які направду є патріотами?..

До чого допасталакався колишній мент Борківський, я прибрав з поваги до його сивин.

Решту – читайте!

Читайте, щоби зрозуміти, чому так звана ДТП з Вячеславом Чорноволом за п’ять років після викрадення Михайла Бойчишина стала залізобетонною версією, що її дехто з тямущим виглядом пропагує майже двадцять років.

Убийте нарешті в собі КҐБ, панове патріоти!

Дмитро ПОНАМАРЧУК

Дмитро Понамарчук

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of