НАПРЯМОК ДУШІ

На честь Михайла Хейфеца

Михайло Хейфец. Світлина Дмитра Понамарчука.

Вісімнадцятого січня відзначив 85-річний ювілей автор книги «Українські силувети» Михайло Хейфец.

Антирадянщик з Лєнінґрада карався у совіцьких таборах Мордовії разом з Вячеславом Чорноволом у 70-х роках. Коли опинився в Ізраїлі, видав 1983 року нарис «Вячеслав Чорновіл – зеківський генерал». У цьому творі історик порівняв Вячеслава Чорновола з великими борцями проти кольоніялізму Ганді, Нкрумою, Кеніятою.

Говорячи про українського героя, пан Хейфец послуговується унікальним поняттям «напрямок душі». (Так каже прес-секретар Вячеслава Чорновола Дмитро Понамарчук, який мав розмову з Михайлом Хейфецем ув Єрусалимі 22 грудня 2017 року).

 

Що може сказати про це поняття наука психологія?

«Напрямок душі» – термін дуже подібний на психологічний термін «спрямованість». Це властивість особистости, яка становить систему життєвих орієнтирів, тобто є системотвірною рисою. До спрямованости належить низка компонентів:

  • мотиви – це ті потреби особистости, які спонукають людину діяти, досягати цілей;
  • ціннісні орієнтації – це ті речі, які в житті людини є найважливішими, вона орієнтується на них, коли стоїть вибір із декількох альтернатив. Наприклад, обрати роботу високооплачувану, але нецікаву, або цікаву, проте неприбуткову;
  • переконання – це ті життєві принципи, які людина намагається не порушувати і дотримується їх у своїх вчинках;
  • інтереси й схильності – це ті сторони життя, явища, види діяльности, якими цікавиться людина і до яких у неї хист; те, що їй вдається найкраще.

Ці всі компоненти створюють світогляд людини. Все навколо – події, людей, явища, предмети – особистість оцінює крізь призму цих структур; світогляд є результатом цих компонентів.

Вочевидь, під «напрямком душі» Михайло Хейфец розуміє саме схожість цінностей, переконань і світогляду взагалі. Якщо вони схожі, то люде добре розуміють одне одного. Різниця в цінностях і переконаннях спричиняє конфлікти між людьми. Вони часто не можуть домовитися про найголовніше, коли працюють разом над спільною справою. Люде зі схожою спрямованістю наче дивляться на предмет, явище, подію «одними очима», розуміють причини вчинків одне одного, їм комфортно спілкуватися. Таке явище в побуті ще називають «спорідненість душ».

Оскільки спрямованість формується під вихованням, схожі погляди мають люди з сімей зі схожими типами виховання, релігійними, політичними та моральними поглядами. Як правило, це вихідці з одного середовища, соціяльної кляси й культури. Але необов’язково. Трапляється, що людина розвивається інтенсивно і виходить за межі своєї субкультури, де виховувалася. Це дає їй можливість зійтися з людьми з инших соціяльних груп.

 

Катерина ВАСЮК,

доцентка катедри психології

Донецького національного

університету імени Василя Стуса.

 

 

 

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of