КОЛИ НЕ БУЛО СОЦІЯЛЬНИХ МЕРЕЖ

Четвертого березня було 30-річчя від дня створення Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса.

В установчій конференції у Будинку кіна взяли участь понад пів тисячі делегатів з усих областей України.
Серед нас переважали діти й онуки жертв комуністичних репресій періоду сталінщини.
У форумі взяли участь історики-дослідники репресивної політики комуністичного режиму, прибули майже всі недавні політичні в’язні брежнєвського періоду… 
Приїхали гості з Москви, з країн Балтії і Польщі. Були представники західної і східної діяспори.

Пам’ятаю, як під час перерви десятка півтора недавніх політв’язнів… вийшли у фойє. Кожен тримав аркуш із зазначенням прізвища, професії, статті КК, за якою був засуджений і на який термін, номеру концтабору, де відбував покарання. Мужніх людей, які в похмурі часи «брежнєвізму» підняли прапор боротьби за Україну, оточили делегати. Адже багато хто з них тільки чув прізвища борців проти окупаційної влади, але ніколи не бачив їх зблизька.

Іноземні кореспонденти фотографували героїчних українців і брали інтерв’ю. Своїм вчинком Вячеслав Чорновіл, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Микола Горбаль та инші учасники акції дали зрозуміти, що представляють на форумі також десятки тисяч борців за Самостійність України, за волю і щастя нашого народу, які не дожили до цього дня. До події справді історичної, яка в нових умовах започаткувала якісно вищий, результативніший період боротьби за українську справу.

Анатолій Ковальчук,
онук репресованих українців
Павла Ковальчука і Лавріна Зоренка,
учасник боротьби за Незалежність України у ХХ столітті.

Світлину, на якій Юрій і Світлана Бадзьо, Вячеслав Чорновіл у Будинку кіна 4 березня 1989 року, зробив Володимир Фалін, фотокор київського відділення московського АПН.

Дмитро ПОНАМАРЧУК

Дмитро Понамарчук

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of