ПРОФЕСОР ВАСИЛЬ КУЙБІДА ВИКИНУТИЙ НА ВУЛИЦЮ 

не лише з Академії, а й з лікарні

Василь Куйбіда.

Василь Степанович Куйбіда очолював Національну академію державного управління при Президентові України з 31 серпня 2017 року.

ПЕРШОГО КВІТНЯ 2019 РОКУ
60-річний Куйбіда підвівся з лікарняного ліжка, на якому опинився напередодні з гіпертонічним кризом, і прибув з Феофанії до Адміністрації Президента на Банкову за викликом на призначений час увечері 1 квітня 2019 року.

Президент може поспівчував хворому, але запропонував стати на нову державну стежину – поїхати кудись послом. А поки хворіє, то треба написати заяву про звільнення з Академії за власним бажанням, щоби, не гаючи часу, розпочати оформлювати документи на аґреман.

За пару днів по розмові з Президентом України клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами зненацька виписує професора Куйбіду як такого, що не потребує стаціонарного режиму.

Василь Степанович усе розуміє й негайно подає заяву про відкликання своєї попередньої заяви на звільнення.

Але п’ятого квітня 2019 року виходить указ президента, і професор залишається з носом. Василь Степанович їде до батьківських країв гоїти душевні рани й доліковуватись у хатніх умовах.

У той час, як підступно звільнений Василь Куйбіда був висуванцем Майдану, в Академії продовжують швендяти два віце-президенти, які на вимогу того ж Майдану написали заяви про відставку ще 2014 року, але звільнені не були, бо президент Порошенко не дозволяв надати таке право президентові Академії. Президент Порошенко взагалі був проти будь-яких змін у статуті Академії, бо, як стверджують обізнані науковці, хтів зберегти під собою столичний відстійник для лузерів.

ЯКОСЬ 2014 РОКУ…
борець за волю націй Ельхан Нурієв прийшов до голови Народного Руху Василя Куйбіди подати заяву про поновлення в лавах Руху.

Ельхан Нурієв.

“Де найважча ділянка – відправте мене туди!” – й далі згадує:
«Пан голова вирішує висуватись у кандидати в президенти України. “Треба охоплювати всі ділянки, “Солідарність” не має жадної інфраструктури на місцях,” я маю їхати до Сум поновити обласний осередок, який “ліг” під “Батьківщину”, і маю робити все, щоби Порошенко (на той час найрейтинґовіший кандидат) був обраний у першому турі. Завдання мені: “Україні потрібний верховний головнокомандувач! За мене голосів не треба, коли не буде України, нічого не буде і нас не буде!” Всі знають, що рухівці дуже мобільні, записуються спостерігачами тощо. І Верховний Головнокомандувач України є. Це яскравий приклад державницького мислення. Василь Степанович – мій аксакал ув українському політикумі – перед важливим кроком завжди раджуся з ним».

21 КВІТНЯ 2019 РОКУ,
будь ласка, самі допишіть!

Дмитро ПОНАМАРЧУК
Дмитро Понамарчук

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of